Якщо ми ставимо чашку на стіл і чуємо у цей момент звук – це лише шум. Проте якщо за допомогою чашки ми вистукуємо ритм – це вже музика.
Термін «Музика» має давньогрецьке коріння, та у перекладі означає «Свято муз». Видатний філософ античності Платон писав:
«Музика надихає весь світ, наділяючи душу крилами, придає життя та веселощів усьому живому… Саме музику можна назвати втіленням усього прекрасного та величного»
За легендою, стародавні музиканти античної Греції, перед створенням або виконанням власних творів, зверталися з молитовним проханням до Муз, які дарували їм натхнення. Тож і нині крилатий вислів «прихід музи» часто можна зустріти в усіх сферах мистецтва, не лише у музиці, але і у літературі та живописі.
Музика – це один із небагатьох видів мистецтва, який відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. На думку багатьох вчених, саме слухання музики впливає на емоційний стан та настрій людини, може покращувати ефективність роботи або навчання, розвивати креативність та надихати на нові ідеї…
Незважаючи на те що музика завжди була Королевою мистецтва, ідея відзначення Дня Музики з'явилася лише наприкінці ХХ століття, коли у 1975 році, за ініціативою Міжнародної музичної ради (під патронатом ЮНЕСКО), за сприяння видатного скрипаля-віртуоза Ієгуді Мєнухіна та композитора Дмитра Шостаковича, було прийняте рішення про щорічне святкування.
Сучасними психофізіологічними дослідженнями доведено, що музика здатна породжувати в організмі людини певні психічні й соматичні процеси. Коли людина внутрішньо переживає вплив твору, мистецтво викликає у неї певні почуття, емоції, настрої, афекти, моторику, зміни в поведінці й одночасно впливає на найважливіші вегетативні процеси: діяльність внутрішніх органів і систем, обмін речовин і функціональний стан (збудливість, працездатність та ін.) організму.
Сучасні технологічні можливості досліджень мозку людини, завдяки апаратам МРТ і ПЕТ дозволяють побачити вченим, не лише як влаштований цей орган, але й які процеси відбуваються в ньому завдяки спостереженням в реальному часі впродовж виконання людиною розмаїтих дій.
Спостерігаючи за людиною, яка слухає музику, вчені побачили, що буквально з перших звуків наш мозок реагує не лише в якійсь певній частині кори, але безліччю областей – він світиться як нічний мегаполіс.
З чим пов’язана така його активність, і чи присутня вона, коли ми читаємо, малюємо, граємо в шахи? Насамперед це пов’язано з різними вхідними каналами для сприйняття та осмислення таких складових музики як звуки, їх мелодійної та ритмічної організації, композиції цілого музичного твору, тоді як читання чи малювання включає лише певні області кори мозку.
Очевидна відмінність між слуханням та виконанням музики виявляється у використанні мілких моторних навиків, які підкоряються обидвом півкулям мозку, насамперед задіюючи ті області, що відповідають за просторове, слухове та моторне відчуття. Музика суміщає лінгвістичну і математичну точність лівої півкулі з новаторством та креативністю правої півкулі.
Різнобічний вплив музики на психіку людини обумовив музикотерапію одним із перспективних сучасних методів лікування хворих із порушенням нервової системи. Доведено, що музика, завдяки своїй властивості впливати на внутрішній світ людини, допомагає хворим звільнитися від душевного дискомфорту, конфлікту, тривалості; коректує емоційний стан; може відновити душевний спокій, тобто позитивно впливати на психічне здоров'я особистості.
Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини. Звукові вібрації стимулюють кровообіг, емоційний тонус. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легенів. Дослідження підтверджують фізіологічну гіпотезу музикотерапії поєднання ритму музики з біоритмікою людини.
Систематичні заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти IQ, тобто інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи.
Музична терапія широко використовується з метою надання соціально-психологічної допомоги та підтримки тим, хто відчуває самотність, невпевненість в собі, закомплексованість, я к профілактика ряду соматичних захворювань, а також як засіб полегшення страждань, реабілітації після перенесених захворювань чи травм.
Спеціалістами доведено, що від дратівливості неврозів допомагає музика Чайковського. Від мігрені - "Весняна пісня" Мендельсона, "Гуморески" Дворжака, "Американець в Парижі", Гершвіна. Головну біль знімає "Полонез" Огінського, нормалізує сон - сюїта "Пер Гюнт" Гріча. Кров'яний тиск і серцеву діяльність нормалізує "Весільний марш" Мендельсона. Піднімає настрій і позбавляє від депресії - джаз, блюз, соул, каліпсо.
Найбільш корисною для здоров'я фахівці вважають музику Моцарта. Його твори універсальні: їх рекомендують для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу, від головного болю, а також під час відновлювального періоду, наприклад, після екстремальних ситуацій. Причому лікувальний ефект мають усі твори Моцарта. Це явище одержало назву ефекту Моцарта.
Таємницю цілющих властивостей музики Вольфганга Амадея Моцарта підтвердив Альфред Томатіс, лікар-отоларинголог, член французької академії медичних наук. Досліджуючи особливості роботи мозку людини, він з'ясував: прослуховування високочастотних звуків - 5000-8000 Гц - активізує мозкову діяльність, поліпшує пам'ять, стимулює процеси мислення. Ці вібрації ніби живлять наш мозок, а разом з ним і все тіло. Аналізуючи музику різних композиторів, Альфред Томатіс дійшов висновку, що твори Моцарта містять найбільшу кількість потрібних частот. Він також виявив, що саме їх в основному чує дитина в період внутрішньоутробного розвитку. Змоделювавши подібний фон, він давав слухати записи дітям різного віку і з різними вадами розвитку - їхнє самопочуття поліпшувалося. Річ у тім, що високочастотні коливання пробуджують відчуття архаїчного зв'язку з матір'ю, дають людині відчуття захищеності, цілісності і благополуччя.
Поряд із позитивним терапевтичним впливом музики варто памʼятати про її негативну дію. Музика є інструментом впливу на свідомість людини. Наприклад, в окремих духовних практиках прадавніх цивілізацій люди могли добровільно (!) віддати себе як жертвоприношення, робили це після того, як їх «обробили» задурманюючими травами та відповідною одноманітно-ритмічною музикою, що приглушує інстинкт самозбереження.
Говорячи про негативний вплив музики, слід згадати музичний матеріал, який найчастіше пропонують засоби масової інформації споживачеві. Німецький психолог Г. Шетелінг і ряд інших вчених довели, що надгучна рок-музика, при якій, як правило, використовують гучність до 130 Дб і більше, інтенсифікує процес гальмування коркових реакцій за типом п’янкого ефекту. Може здійснюватися негативний вплив динаміки та ритму на дихання, пульс, кров’яний тиск, опірність шкіри і мозкову електричну активність. При дисонансах і дисгармоніях, як і при темпі за метрономом 120 уд. / хв, наступає звуження зіниць і судин. Особливо підкреслюється, що тривалий одноманітний ритм перешкоджає процесу мислення слухача і посилює емоціоналізацію, яка, якщо її нічим не загальмувати, може призвести до ефекту агресивності.
Щоб прослуховування музики було безпечним, ВООЗ радить слухати музику менше години в день, не збільшувати гучність та регулярно перевіряти свій слух.
Немає коментарів:
Дописати коментар