Однією з найстрашніших (і за своєю жорстокістю і за своїми наслідками) форм насильства, є насильство на сексуальному ґрунті – примус людини до сексуальних стосунків проти її бажання і волі. Сексуальне насильство саме по собі, як факт, порушує одні з найважливіших прав будь-якої людини – репродуктивні права, тобто права, пов’язані з сексуальними стосунками і народженням дітей. Далі поговоримо про те, що можна називати сексуальним насильством та як навчитися захищати власні кордони.
«Сексуальне насильство – така форма насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності» Стаття 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).
Зґвалтування є тільки одним із різновидів сексуального насильства, його крайня ступінь. До речі, з латинської мови «зґвалтування» перекладається як «крадіжка», хоча в цьому випадку мова йде не про крадіжку майна, а про «крадіжку» здоров’я людини, замах на її особу і права.
Сексуальним насильством вважають багато інших дій, коли не обов’язково використовується груба сила, як от:
- образливі сексуальні коментарі, а також натяки, погляди і телефонні дзвінки такого ж типу;
- демонстрація статевих органів (ексгібіціонізм);
- небажані дотики до різних частин тіла;
- обман, шантаж, залякування, що мають на меті примусити до сексуальної близькості або оголення;
- примус до сексу з іншими людьми;
- примус до збочених форм сексуальних відносин;
- примус займатися до порно-індустрією чи секс-бізнесом;
- примус до вагітності або аборту;
- примус до спостереження за статевим контактом кривдника.
Є ще одне поширене явище – сексуальні домагання, що також можуть завдати людині вельми серйозної шкоди. Сексуальним домаганням можна вважати будь-який прояв уваги сексуального характеру, яка людині неприємна і якої він або вона не бажає.
Приклади сексуальних домаганнь:
- Вуличні докучання («Агов, красуня, як щодо того, аби повеселитися?»)
- Дотики і притискання у громадському транспорті, на дискотеці, в черзі.
- «Знаки уваги» водіїв таксі, незнайомих людей у ліфті, попутників у купе поїзда.
- Слизькі жарти, вульгарні зауваження, непристойні жести.
Як захищати свої сексуальні кордони?
Вміння вчасно відмовити допомагає вибудувати навколо себе невидимий захист та оборонятися від маніпуляторів. Також це один із ефективних методів профілактики домашнього сексуального насильства.
Про те, як навчитися говорити «НІ», розповідає клінічний психолог і сімейний системний психотерапевт Центру психосоматичної медицини і психотерапії «Алвіан» Марія Самоцвєтова:
- Відмова може бути ввічливою або грубою, різкою чи м’якою, але будь-яка відмова – це завжди відповідь людини на порушення її особистісних кордонів. Ми говоримо «ні», коли не хочемо щось робити, але по суті ми відмовляємо тоді, коли хтось вторгається в наше особистий простір і порушує наші кордони. Уміння правильно відмовляти корисно не тільки в службових, а й в побутових відносинах. Цьому навику можна навчитися завдяки засвоєнню декількох кроків:
Крок перший: обдумайте ситуацію. Якщо Ви в певній ситуації не можете сказати іншій людині «ні», подумайте про те, що має статися, щоб Ви йому все-таки відмовили? Наприклад, чоловік на Вас постійно кричить, але Ви не можете від нього піти. Що має статися, щоб Ви нарешті змогли це зробити? Він повинен підняти на Вас руку? Тобто необхідно зрозуміти, де знаходиться та межа, за якою Ви вже не будете терпіти те, що Вам не подобається, і точно зможете відмовити.
Крок другий: підберіть для відмови правильні слова. Найкраще використовувати для відмови «я-повідомлення» – пропозиції, які починаються зі слів «я», «мені», «для мене»: «я не хотів би …», «мені це не подобається», «для мене це не зручно». Після цього необхідно привести якісь факти, які пояснять причину відмови. Наприклад: «Я не буду це робити, тому що…».
Крок третій: спробуйте зрозуміти, що Ви хочете насправді. Практично всі люди розуміють, що вони не хочуть робити, але мало хто знає, чого ж вони хочуть насправді. І це теж заважає їм говорити «ні». Чітко розуміти свої бажання – це дуже корисний навик, який допомагає говорити «ні».
Крок четвертий: намагайтеся домагатися взаєморозуміння. Відмова може привести до конфлікту в тих випадках, коли після слова «ні» з’являється непорозуміння. Тому дуже важливо завжди прояснювати свою позицію. Така відкрита пряма комунікація – головний ключ до того, щоб навчитися правильно відмовляти і правильно приймати відмову іншого.
А ось ще декілька методів відмови від ресурсу «Розірви коло»:
Сказати, як відрізати
Метод працює з агресивними і наполегливими маніпуляторами. Ці люди впевнені, що відмова завжди повинна супроводжуватися поясненням. Але причина відмови – це Ваша особиста справа, і Вам вибирати, озвучувати її чи ні. У розмові з агресивним і наполегливим опонентом, не вигадуйте причину, а скажіть своє тверде «ні». Це не дасть маніпулятору можливість маневру. Можливо, відмовити доведеться не один раз.
Відмова зі співчуттям
Підходить, якщо перед Вами маніпулятор, який добивається цілей шляхом тиску на почуття провини. Поспівчувайте проблемі співрозмовника, висловіть, як Ви розумієте його відчай, але скажіть “ні”, якщо “так” викликає у вас внутрішній дискомфорт і йде наперекір Вашим потребам.
Відмова без терміну давності
Метод допоможе, якщо Ви вкрай невпевнені в собі, легко піддаєтеся на маніпуляції і ризикуєте зірватися, знову потрапивши на гачок. Відмова без терміну давності не вимагає швидкої відповіді. Візьміть тайм-аут. Порадьтеся з близькими, друзями, які змінять вас у правоті. Приклад такої відмови: «Дайте мені час подумати», «Зараз я не можу відповісти, оскільки вже запланував/-ла на цей день власні справи».
Дані поради не означають, що ви завжди маєте відмовляти, не допомагати людям. Проте, ваш внутрішній комфорт – це основа самооцінки. Саме він повинен знаходитися в пріоритеті. Вміння правильно і вчасно сказати «ні» є запорукою Вашої захищеності від маніпуляторів.
Головне, що жінка повинна розуміти, якщо вона стала жертвою сексуального насильства, – вона ні в чому не винна. Навіть якщо думає, що дала привід, або спровокувала, або вела себе неналежним чином, насильство – це не метод вирішення проблеми. Також потрібно пам’ятати, що навіть якщо насильство сталося, а за ним послідувало, так зване затишшя, то існує висока ймовірність, що конфлікт знову повториться.
Якщо Ви стали свідком прояву насильства, або знаєте про такі випадки – важливо про це говорити та розповідати про це іншим! Подолання такого негативного явища можливо лише за умови об’єднання зусиль державних органів та установ, громадських організацій, і кожного з нас. Не мовчіть, дійте!
Телефон гарячої лінії. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації перейшла на короткий загальноєвропейський номер «Ла Страда» 116 123.
У критичних випадках потрібно набирати 102, щоб викликати поліцію. Спілкуючись з її представниками, потрібно робити акцент на тому, що насильник загрожує життю та здоров’ю.
