2 грудня 1949 року Генеральна асамблея Організації об’єднаних націй прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми із експлуатацією проституції третіми особами. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.
Уривок виступу Генерального секретаря ООН:
«Сучасні форми рабства - від кріпосної праці до торгівлі людиною - процвітають в результаті дискримінації, соціального виключення, і уразливості, посиленою бідністю. Сьогодні, ми повинні продовжити боротьбу. Я звертаюся до держав з проханням ратифікувати міжнародні інструменти проти рабства, і співробітничати повністю зі всіма доречними міжнародними механізмами прав людини».
Метою цього дня є викорінення таких сучасних форм рабства як торгівля людьми, найгірші форми дитячої праці, шлюби з примусу, продаж наречених, передача у спадщину вдів та насильницьке вербування дітей для їх використання у збройних конфліктах.
Офіційно сьогодні рабство заборонено у всіх країнах світу. В останню чергу законодавчу заборону на рабство ввела одна з африканських країн, це сталося понад 30 років тому (у 1980 році).
Однак, на жаль, очевидним є, що рабство залишається повсякденною реальністю. Наразі чоловіків, жінок та дітей переміщають та експлуатують по всьому світу: 2,4 млн. осіб було залучено до примусової праці, 600000-800000 нелегально переміщуються кожного року через кордони та 12000 дітей працюють як раби на плантаціях какао в Західній Африці.
Неможливо дати повну оцінку масштабів цього явища, однак незалежно від цифр, важливо відмітити, що сучасні форми рабства та торгівля людьми є широко розповсюдженою проблемою, яка продовжує поширюватися. За інформацією Виконавчого директора Управління ООН з наркотиків та злочинності Юрія Федотова, торгівля людьми приносить організованій злочинності 32 млрд. доларів прибутку щорічно. Це відбувається на кожному континенту і майже в кожній країні: залежно від того, чи є певна держава країною походження, призначення або транзиту жертв торгівлі людьми. Відповідно ніхто не може із впевненістю заявляти, що його не зачіпає цей злочин.
15 листопада 2000 р. в Палермо резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї ООН був прийнятий Протокол про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, і покарання за неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності. Цілями цього протоколу визначені:
- попередження торгівлі людьми та боротьба з нею за приділення особливої уваги жінкам та дітям;
- захист та допомога жертвам такої торгівлі при повній повазі їх прав людини;
- та сприяння співробітництву між державами-учасницями для досягнення цих цілей.
Міжнародна конференція щодо торгівлі жінками та дівчатами відбулася в Штаб-квартирі ООН, в Нью-Йорку, 5 березня 2007 р. в рамках неформальних тематичних дебатів ГА ООН стосовно гендерної рівності та підвищення ролі жінок в суспільстві.
Ці заходи були згодом посилені Глобальною ініціативою ООН щодо боротьби з торгівлю людьми (UN.GIFT), яка була розпочата 25 березня 2007 р. UN.GIFT колективно протидіє торгівлі людьми в багатогранній манері, шляхом залучення партнерів в рамках ООН та ззовні.
31 серпня 2010 р. Генеральна Асамблея ООН офіційно оголосила про початок реалізації Глобального плану дій щодо боротьби з торгівлею людьми, який був ухвалений делегати ГА ООН в липні 2010 р. План передбачає заходи щодо запобігання злочинів, захисту їх жертв, переслідування злочинців та зміцнення співпраці з усіх цих напрямків. Так, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун підкреслив необхідність багатостороннього діалогу для викорінення сучасної работоргівлі. Крім того, метою прийняття Глобального плану є сприяння подальшому розширенню кола учасників Конвенції ООН проти транснаціональної злочинності та Протоколу про боротьбу з торгівлею людьми, яка доповнює Конвенцію, що має допомогти зробити ці важливі міжнародно-правові акти універсальними.
Міжнародні нормативно - правові документи, що регулюють реалізацію державної політики з питань протидії торгівлі людьми
Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 02.12.1949 року;
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року;
Рамкова Конвенція ООН проти організованої злочинності від 21.07.1997 року;
Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії від 01.01.2000 року;
Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 року;
Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16.05.2005 року;
Немає коментарів:
Дописати коментар